- вабити
- 1) (манити чим-н. принадним, викликати бажання до чого-н.), приваблювати, привабити, зваблювати, звабити, надити, принаджувати, принадити, знаджувати, знадити, манити, приманювати, приманити, тягти, тягнути, притягати, притягувати, притягти, притягнути, кликати, звати, спокушати, спокушувати, спокусити2) (перев. у сполуч. зі сл. "зір", "око", "погляд" і под. — привертати увагу приємним виглядом, красою тощо), приваблювати, привабити, привертати, привернути, манити, приманювати, приманити, надити, принаджувати, принадити, притягати, притягувати, притягти, притягнути, приковувати, прикувати, спокушати, спокусити, чарувати, причаровувати, причарувати, тішити, у[в]тішати, радувати— Пор. зачаровувати 1)
Словник синонімів української мови. 2014.